Путівник лікарнею

 

Мова медицини — знайомтеся з основними термінами

 
Лікарня — окремий світ зі своєю мовою. Щоб комфортно почуватися в ньому та розуміти, що робити, варто опанувати його словник. Це додасть вам упевненості й допоможе правильно тлумачити інформацію.
 
Нумо розбиратися!
 
Охорона здоров’я — система заходів, яка має на меті оберігати наше здоров’я: і фізичне, і психічне. Це те, що робить держава, аби ми могли жити довше та зберігати всі потрібні навички для роботи й соціальних контактів. Наприклад, держава відкриває лікарні, вводить програми вакцинації чи протезування — усе це охорона здоров’я.
 
Хто за це відповідає:

• органи влади й місцевого самоврядування, їхні посадові особи;
• заклади охорони здоров’я;
• фізичні особи — підприємці, які зареєстровані та мають ліцензію на медичну практику;
• медики, фармацевти, реабілітологи;
• громадські об’єднання та громадяни, які можуть об’єднуватися, щоб захистити свої права.

 
Заклад охорони здоров’я (ЗОЗ)

— це не будівля, а юридична особа чи її підрозділ, що має ліцензію, медичних (фармацевтичних) працівників або реабілітологів і надає нам всі медичні послуги.
Згідно з новим підходом, ЗОЗ поділяють на загальні, кластерні й надкластерні. Що це означає, можна ознайомитися в цьому розділі.
 
Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) — система, в якій можна знати всю інформацію про охорону здоров’я. В Україні такою системою є eHealth — ehealth.gov.ua.
 
До ЕСОЗ в Україні входить медична система для пацієнтів та лікарів — Helsi. За потреби ви можете зареєструватися в ній на сайті helsi.me або в мобільному застосунку.
 
Helsi дає можливість:

• знайти й обрати лікаря;
• записати на прийом себе та членів своєї родини;
• отримати доступ до своєї електронної медичної картки та до картки дитини;
• дізнатися результати аналізів і діагностики;
• переглянути призначення лікаря та план лікування.

Пацієнт — людина, яка звернулася по медичну та/або реабілітаційну допомогу або яка вже отримує таку допомогу. Якщо лікують вас — пацієнт ви, якщо вашу дитину — пацієнт вона.
 
Стан здоров’я — те, як ви чи ваша дитина почуваєте себе фізично й психологічно. Це загальний показник для того, щоб оцінити чи є у вас якісь захворювання (гострі чи хронічні) розлади, пошкодження або травми. Це не лише про діагнози, а й про вагітність, старіння, стрес, вроджену аномалію або генетичну схильність.
Обмеження життєдіяльності — якщо з вами трапилися діагнози, захворювання чи ви отримали травми, які значно змінили якість вашого життя.
 
Невідкладний стан людини — раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, що загрожує життю та здоров’ю. Такий стан виникає
внаслідок
хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.
 
Рідкісне (орфанне) захворювання — захворювання, яке загрожує життю або яке хронічно прогресує, скорочує тривалість життя або спричиняє
інвалідність.
Такі захворювання трапляються не частіше ніж один раз на 2000 випадків.
Медична допомога — усе, що роблять медики для профілактики, діагностики та лікування хвороб, травм, отруєнь, а також усі дії
у зв’язку з вагітністю й пологами.
 
Медична інформація — це інформація про ваші візити до лікаря, стан здоров’я, діагнози, а також це будь-які документи, які стосуються здоров’я та його обмежень.
 
Медичне обслуговування — те, що роблять заклади охорони здоров’я, реабілітаційні заклади, відділленя, підрозділи та приватні
заклади аби надати вам медичну й реабілітаційну допомогу.
 
Медична послуга— послуга, зокрема реабілітаційна, яку надає вам заклад охорони здоров’я, реабілітаційний заклад або приватні заклади. Може бути як безкоштовна, так і платна.
 

Хто може замовити медичну послугу:

• держава — на це вона виділяє окремо кошти з бюджету;
• відповідні органи місцевого самоврядування — обласна чи місцева рада, що складається з місцевих депутатів, яких ви обрали;
• юридичні особи — наприклад, підприємство, де ви працюєте, чи страхова компанія;
• фізичні особи, зокрема ви самі.

 
Домедична допомога — невідкладна допомога на місці події. Її надають до того, як приїде швидка. І можуть це робити особи без медичної освіти, які знають правила та протоколи порятунку життя. Це можуть бути і пересічні громадяни, і працівники закладів. Наприклад, усі вчителів за законом мають володіти навичками домедичної допомоги й надавати її у випадку, якщо учень постраждав.
 
Реабілітація — комплекс заходів, які мають на меті відновити функції організму.
 
Телемедицина— це медична допомога на відстані з використанням гаджетів.
 
З усіма термінами й поняттями ви можете ознайомитися в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».