Ще зовсім недавно всі ми жили звичним життям, чекали закінчення зими і приходу весни – щорічного символу відродження після довгих місяців холоду і сірості.
Натомість 24 лютого раннього ранку в дім кожного з нас прийшла війна.
І ось вже 49 днів та 49 ночей війна руйнує міста і села, нищить театри і церкви, лікарні і школи, перетворює в руїни затишні вулиці, приватні будинки та багатоповерхівки.
Але найстрашніше, що робить війна – вона руйнує людські долі. Крилаті ракети летять в пологові будинки і забирають душі ненароджених малят та їхніх мам. Бомби вибухають на подвір’ях людей, які пережили Другу світову війну, але пережити «визволення братнім народом» вони уже не мають шансів.
Люди тижнями змушені ховатися у холодних підвалах без їжі, води і ліків, аби вберегтись від бомб та снарядів. Але і це не завжди рятує, адже навіть найміцніші стіни наших домівок не призначені були захищати нас від авіаударів чи крилатих ракет.
Так чи інакше із жорстокістю війни зустрівся кожен українець. Хтось втратив дім, хтось мусив тікати і жити в чужій країні, а хтось на власні очі бачив смерть близьких людей або друзів.
Багато дорослих та дітей отримали важкі поранення, мусили пройти через ампутації та проходити тривалу реабілітацію.
На загоєння фізичних ран лікарі дають певний термін і пацієнти долаючи біль йдуть на поправку.
Проте психологічний стан людей, які пережили жахи війни, неможливо оцінити з точністю і дати прогнози. А тим паче, якщо мова йде про дитячу чи підліткову психіку.
Самотність, страх, безпорадність та агресія – це ті наслідки пережитих страждань, з якими в жодному разі не можна залишати дітей та підлітків наодинці.
Дітям потрібні увага та спілкування. Надійні, терплячі та авторитетні люди, які зможуть вселити віру в себе, допомогти стабілізувати стан та змусити рухатись вперед.
Такими людьми, своєрідними мостами між дітьми та їхніми сім’ями можуть стати вчителі.
У свою чергу вчителі теж потребують фахових знань та морально – психологічної підтримки. Саме для таких потреб створюються групи підтримки – супервізії.
Їх будуть проводити кваліфіковані спеціалісти-психологи один раз на тиждень на платформі ZOOM безкоштовно.
Для кожної групи зустріч буде проходити один раз на тиждень.
Наразі ми маємо 32 психологи, які готові взяти на себе ведення груп.
Тривалість супервізії – 3 місяці. Кожну групу веде один психолог протягом всього періоду. Один психолог може проводити 1 групу на день, це 5 груп на тиждень. Таким чином за три місяці буде проведено 1920 зустрічей. Тривалість однієї зустрічі – 1,5 години.
Максимальна кількість учасників групи складатиме до 15 вчителів. Тож завдяки 32 психологам ми зможемо охопити та допомогти 2400 освітянам.
Кожен вчитель працює з класом, в якому нараховується 30 дітей, які тим чи іншим чином зіштовхнулися з жорстокістю війни. І яким потрібна фахова психологічна підтримка. Вчителі спілкуються з батьками своїх учнів, які також постраждали від війни і яким також потрібна допомога і підтримка, хоч і не кожен зізнається в тому. Тож завдяки отриманим знанням на супервізії вчителі зможуть допомогти виявити найбільш психічно травмованих дітей та їх батьків, і звернутися до свого супервізора, щоб організувати надання психологічної допомоги найбільш травмованим українцям.
Таким чином через систему освіти завдяки залученим фаховим психологам ми зможемо позитивно впливати на психологічний стан громадян України через тих психологів.
Щоб потрапити на супервізію необхідно зайти на канал в телеграмі, де будуть розміщуватися оголошення про час та спеціалістів.
Отримувати на пошту найважливішу інформацію з життя організації